Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ухильник

Ухи́льник, -ка; -ники, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ухильник — ухи́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ухильник — УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Були й такі, які заважали нам працювати й творити .. – троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
  3. ухильник — -а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ухильник — УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Були й такі, які заважали нам працювати й творити.. — троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (Цюпа, Україна..  Словник української мови в 11 томах