ухильник —
ухи́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ухильник —
УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Були й такі, які заважали нам працювати й творити .. – троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
ухильник —
-а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ухильник —
УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Були й такі, які заважали нам працювати й творити.. — троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (Цюпа, Україна..
Словник української мови в 11 томах