ухильник

УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.).

Були й такі, які заважали нам працювати й творити.. — троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (Цюпа, Україна.., 1960, 63);

Життя переконливо підтвердило правильність ленінської генеральної лінії партії і довело неспроможність позиції ухильників (Ком. Укр., 8, 1969, 82).

Значення в інших словниках

1. ухильник — ухи́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ухильник — УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Були й такі, які заважали нам працювати й творити .. – троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
3. ухильник — -а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ухильник — Ухи́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)