1. Словник української мови в 11 томах

ухильник

УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.).

Були й такі, які заважали нам працювати й творити.. — троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (Цюпа, Україна.., 1960, 63);

Життя переконливо підтвердило правильність ленінської генеральної лінії партії і довело неспроможність позиції ухильників (Ком. Укр., 8, 1969, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухильник — ухи́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ухильник — УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Були й такі, які заважали нам працювати й творити .. – троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  3. ухильник — -а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ухильник — Ухи́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)