ухильник
УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ.
Прибічник ухилу (у 2 знач.).
Були й такі, які заважали нам працювати й творити .. – троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ухильник — ухи́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ухильник — -а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ухильник — Ухи́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ухильник — УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Були й такі, які заважали нам працювати й творити.. — троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (Цюпа, Україна.. Словник української мови в 11 томах