Словник української мови у 20 томах

ухильник

УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ.

Прибічник ухилу (у 2 знач.).

Були й такі, які заважали нам працювати й творити .. – троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (І. Цюпа).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ухильник — ухи́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ухильник — -а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ухильник — Ухи́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ухильник — УХИ́ЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Були й такі, які заважали нам працювати й творити.. — троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (Цюпа, Україна..  Словник української мови в 11 томах