ухильний
УХИ́ЛЬНИЙ, а, е.
Який не висловлює своїх думок, переконань відверто;
// Який не виражає відвертості, щирості.
Панас Карпович довірливо похитував головою, підтакував і зрідка вставляв ухильні слівця (М. Стельмах);
В самій інтонації голосу, в ухильному погляді, в тривозі, що її не вмів Карпо як слід приховати, старий Шумейко відчув, що розмова має бути серйозною (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)