Значення в інших словниках
-
ушанування —
ушанува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
ушанування —
УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. ушано́вувати і ушанува́ти. Юзині родичі не жалували коштів на учту, на ушанування 16-літніх роковин дочки-одиначки (Леся Українка); Він [Л.
Словник української мови у 20 томах
-
ушанування —
(вшанування), -я, с. 1》 Дія за знач. ушановувати і ушанувати. 2》 діал. Повага, пошана. Моє [вам] ушанування — ввічлива формула вітання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ушанування —
ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст.
Словник синонімів української мови
-
ушанування —
УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. ушано́вувати і ушанува́ти. Юзині родичі не жалували коштів на учту, на ушанування 16-літніх роковин дочки-одиначки (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
ушанування —
Ушанування, -ня с. Почтеніе, уваженіе. Не маю я ушанування. Котл. Ен. VI. 6.
Словник української мови Грінченка