Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

фабльо

Фабльо́ (фр.), не відм.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. фабльо — Фабліо́, фабльо: — коротке віршоване оповідання комічного чи сатиричного змісту [53]  Словник з творів Івана Франка
  2. фабльо — фабльо́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  3. фабльо — ФАБЛЬО́, ФАБЛІО́, невідм., с. Коротке, іноді віршоване оповідання комічного або сатиричного характеру, часто анонімне, а також відповідний жанр, що виник і був поширений у середньовічній французькій літературі.  Словник української мови у 20 томах
  4. фабльо — фабліо, невідм., с. Невелике гумористичне або сатиричне оповідання з життя селян, духівництва тощо, а також відповідний жанр, що виник і поширився у середньовічній французькій літературі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фабльо — фабльо́ (франц. fabliau, від лат. fabula – байка) жанр французької літератури 12 – 13 ст.; невелике гумористичне або сатиричне оповідання з життя селян, духівництва тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фабльо — ФАБЛЬО́, ФАБЛІО́, невідм., с. Невелике гумористичне або сатиричне оповідання з життя селян, духівництва тощо, а також відповідний жанр, що виник і був поширений у середньовічній французькій літературі.  Словник української мови в 11 томах