фабльо
ФАБЛЬО́, ФАБЛІО́, невідм., с. Невелике гумористичне або сатиричне оповідання з життя селян, духівництва тощо, а також відповідний жанр, що виник і був поширений у середньовічній французькій літературі.
Сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели (Фр., XVI, 1955, 218);
Не тільки середньовічні фабльо, але й лицарські романи черпали свої мотиви із фольклорної скарбниці (Рильський, IX, 1962, 191).
Словник української мови (СУМ-11)