Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

фарбар

Фарба́р, -ря́; -барі́, -рі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. фарбар — фарба́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. фарбар — ФАРБА́Р, я́, ч. Те саме, що фарбува́льник. – Там якісь славні, дивні чарівники фарбарі перефарбували, перемалювали моє бідне пожовкле листя (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. фарбар — -я, ч. Те саме, що фарбувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фарбар — ФАРБА́Р, я́, ч. Те саме, що фарбува́льник. — Там якісь славні, дивні чарівники фарбарі перефарбували, перемалювали моє бідне пожовкле листя (Н.-Лев., IV, 1956, 232).  Словник української мови в 11 томах