фарбар

ФАРБА́Р, я́, ч. Те саме, що фарбува́льник.

— Там якісь славні, дивні чарівники фарбарі перефарбували, перемалювали моє бідне пожовкле листя (Н.-Лев., IV, 1956, 232).

Значення в інших словниках

1. фарбар — фарба́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фарбар — ФАРБА́Р, я́, ч. Те саме, що фарбува́льник. – Там якісь славні, дивні чарівники фарбарі перефарбували, перемалювали моє бідне пожовкле листя (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. фарбар — -я, ч. Те саме, що фарбувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фарбар — Фарба́р, -ря́; -барі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)