Орфографічний словник української мови

фарбар

фарба́р

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фарбар — ФАРБА́Р, я́, ч. Те саме, що фарбува́льник. – Там якісь славні, дивні чарівники фарбарі перефарбували, перемалювали моє бідне пожовкле листя (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  2. фарбар — -я, ч. Те саме, що фарбувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фарбар — Фарба́р, -ря́; -барі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. фарбар — ФАРБА́Р, я́, ч. Те саме, що фарбува́льник. — Там якісь славні, дивні чарівники фарбарі перефарбували, перемалювали моє бідне пожовкле листя (Н.-Лев., IV, 1956, 232).  Словник української мови в 11 томах