фотель —
Крісло, крісельце, кріселко
Словник чужослів Павло Штепа
фотель —
Ля, ч., діал. Крісло. Сумні долоні на столі лежать, а він схилився у фотелі — аж сині мури кам'яні дрижать, як сірі тіні — на постелі. (П-1:164); Вмерзлі у фотелі три прояви, три дороги, наче три персти, ось він – щовб ганьби й провалля слави й головами значені хрести. (П-2:182).
Словник поетичної мови Василя Стуса
фотель —
ФОТЕ́ЛЬ, я, ч., діал. Крісло. Прибіг [Мілько] додому, сів на фотель і холодився, махаючи капелюхом (Л. Мартович); Фотелі з високими спинками, обтягнуті жовтою дамаською шкірою, стояли біля стін (Н.
Словник української мови у 20 томах
фотель —
фо́те́ль м'яке крісло (м, ср, ст): Під час різдвяних та великодніх відправ у кафедральному соборі св. Юра, коли стан здоров'я дозволяв митрополитові бути присутнім, я вдивлявся в нього.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
фотель —
-ля, ч., діал. Крісло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фотель —
КРІ́СЛО (широкий, перев. м'який стілець з бильцями та зручною спинкою), ФОТЕ́ЛЬ, КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА (такий стілець на вигнутих полозках). Там сидів на м'якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Гості відкинулись у зручних фотелях, як римляни після симпозіуму (А. Крижанівський).
Словник синонімів української мови
фотель —
ФОТЕ́ЛЬ, ля, ч., діал. Крісло. Прибіг [Мілько] додому, сів на фотель і холодився, махаючи капелюхом (Март., Тв., 1954, 189); Фотелі з високими спинками, обтягнуті жовтою дамаською шкірою, стояли біля стін (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 36).
Словник української мови в 11 томах