фотель
ФОТЕ́ЛЬ, ля, ч., діал. Крісло.
Прибіг [Мілько] додому, сів на фотель і холодився, махаючи капелюхом (Март., Тв., 1954, 189);
Фотелі з високими спинками, обтягнуті жовтою дамаською шкірою, стояли біля стін (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 36).
Словник української мови (СУМ-11)