фотельчик

ФОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч., діал. Зменш. до фоте́ль.

Він покірно сів на своєму звичайному місці, на низькому фотельчику, край її ніг (Л. Укр., III, 1952, 698).

Значення в інших словниках

1. фотельчик — фоте́льчик іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. фотельчик — ФОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч., діал. Зменш. до фоте́ль. Він покірно сів на своєму звичайному місці, на низькому фотельчику, край її ніг (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. фотельчик — -а, ч., діал. Зменш. до фотель.  Великий тлумачний словник сучасної мови