фікція —
[ф’ікц'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
фікція —
Ніщо, вигадка, неіснуюче, див. фантазія
Словник чужослів Павло Штепа
фікція —
рос. фикция (латин. fictio — вигад-ка) — щось неіснуюче, хибне, вигадане, підроблене, видаване за дійсне.
Eкономічна енциклопедія
фікція —
ФІ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Те, що не відповідає дійсності, чого немає або що видається з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.). – Так багато порядних думок губиться в масі фікцій і через те не переконує! (Леся Українка); // Обман, підробка. – А що ж діяти?...
Словник української мови у 20 томах
фікція —
-ї, ж. 1》 Те, що не відповідає дійсності, не існує або видаване з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.). || Обман, підробка. || Вигадане положення, вигадана сукупність думок, положень, що видається з певною метою за дійсне. Створювати фікцію. 2》 рідко. Те саме, що вимисел 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
фікція —
фі́кція (від лат. fictio – вигадка) щось неіснуюче, невірне, хибне, вигадане, видаване з певною метою за дійсне.
Словник іншомовних слів Мельничука
фікція —
ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення...
Словник синонімів української мови
фікція —
ФІ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Те, що не відповідає дійсності, не існує або видаване з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.). — Так багато порядних думок губиться в масі фікцій і через те не переконує! (Л. Укр., III, 1952, 691); // Обман, підробка.
Словник української мови в 11 томах