Значення в інших словниках
-
філософський —
філосо́фський прикметник
Орфографічний словник української мови
-
філософський —
[ф'ілософс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
-
філософський —
ФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до філософії (у 1 знач.), пов'язаний із найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет, Владислав – правничий виділ, а Гнат філософський (І.
Словник української мови у 20 томах
-
філософський —
-а, -е. 1》 Стос. до філософії (у 1 знач.), пов'язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Філософський факультет.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
філософський —
філосо́фський 1. Властивий філософії, належний до неї. 2. Той, що містить глибоку ідею, світоглядну концепцію. 3. Теоретичний, абстрактний, глибокодумний. 4. Властивий філософу, незворушний. 5.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
філософський —
ФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до філософії (у 1 знач.), пов’язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет, Владислав — правничий виділ, а Гнат філософський (Фр.
Словник української мови в 11 томах