філософський

філосо́фський

1. Властивий філософії, належний до неї.

2. Той, що містить глибоку ідею, світоглядну концепцію.

3. Теоретичний, абстрактний, глибокодумний.

4. Властивий філософу, незворушний.

5. Ф. камінь – за уявленнями алхіміків фантастична речовина, яка нібито здатна перетворювати неблагородні метали на благородні, зцілювати всі хвороби, повертати молодість.

Значення в інших словниках

1. філософський — філосо́фський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. філософський — [ф'ілософс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. філософський — ФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до філософії (у 1 знач.), пов'язаний із найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет, Владислав – правничий виділ, а Гнат філософський (І.  Словник української мови у 20 томах
4. філософський — -а, -е. 1》 Стос. до філософії (у 1 знач.), пов'язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Філософський факультет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. філософський — Філосо́фський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. філософський — ФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до філософії (у 1 знач.), пов’язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет, Владислав — правничий виділ, а Гнат філософський (Фр.  Словник української мови в 11 томах