1. Словник іншомовних слів Мельничука

філософський

філосо́фський

1. Властивий філософії, належний до неї.

2. Той, що містить глибоку ідею, світоглядну концепцію.

3. Теоретичний, абстрактний, глибокодумний.

4. Властивий філософу, незворушний.

5. Ф. камінь – за уявленнями алхіміків фантастична речовина, яка нібито здатна перетворювати неблагородні метали на благородні, зцілювати всі хвороби, повертати молодість.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. філософський — філосо́фський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. філософський — [ф'ілософс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. філософський — ФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до філософії (у 1 знач.), пов'язаний із найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет, Владислав – правничий виділ, а Гнат філософський (І. Словник української мови у 20 томах
  4. філософський — -а, -е. 1》 Стос. до філософії (у 1 знач.), пов'язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Філософський факультет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. філософський — Філосо́фський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. філософський — ФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до філософії (у 1 знач.), пов’язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет, Владислав — правничий виділ, а Гнат філософський (Фр. Словник української мови в 11 томах