філософський
філосо́фський
-а, -е.
1》 Стос. до філософії (у 1 знач.), пов'язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Філософський факультет.
Філософський камінь — за уявленням середньовічних алхіміків – чудодійна речовина, здатна перетворювати метали в золото, виліковувати всі хвороби, повертати молодість, продовжувати життя тощо.
2》 Який містить глибоку ідею, світоглядну концепцію, перейнятий ними.
3》 розм. Пов'язаний з абстрактними міркуваннями; глибокодумний.
4》 розм. Власт. філософові (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- філософський — філосо́фський прикметник Орфографічний словник української мови
- філософський — [ф'ілософс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- філософський — ФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до філософії (у 1 знач.), пов'язаний із найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет, Владислав – правничий виділ, а Гнат філософський (І. Словник української мови у 20 томах
- філософський — філосо́фський 1. Властивий філософії, належний до неї. 2. Той, що містить глибоку ідею, світоглядну концепцію. 3. Теоретичний, абстрактний, глибокодумний. 4. Властивий філософу, незворушний. 5. Словник іншомовних слів Мельничука
- філософський — Філосо́фський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- філософський — ФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до філософії (у 1 знач.), пов’язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет, Владислав — правничий виділ, а Гнат філософський (Фр. Словник української мови в 11 томах