філософський

філосо́фський

-а, -е.

1》 Стос. до філософії (у 1 знач.), пов'язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Філософський факультет.

Філософський камінь — за уявленням середньовічних алхіміків – чудодійна речовина, здатна перетворювати метали в золото, виліковувати всі хвороби, повертати молодість, продовжувати життя тощо.

2》 Який містить глибоку ідею, світоглядну концепцію, перейнятий ними.

3》 розм. Пов'язаний з абстрактними міркуваннями; глибокодумний.

4》 розм. Власт. філософові (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. філософський — філосо́фський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. філософський — [ф'ілософс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. філософський — ФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до філософії (у 1 знач.), пов'язаний із найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет, Владислав – правничий виділ, а Гнат філософський (І.  Словник української мови у 20 томах
4. філософський — філосо́фський 1. Властивий філософії, належний до неї. 2. Той, що містить глибоку ідею, світоглядну концепцію. 3. Теоретичний, абстрактний, глибокодумний. 4. Властивий філософу, незворушний. 5.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. філософський — Філосо́фський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. філософський — ФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до філософії (у 1 знач.), пов’язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет, Владислав — правничий виділ, а Гнат філософський (Фр.  Словник української мови в 11 томах