Значення в інших словниках
-
характерний —
хара́ктерний прикметник з характером розм. характе́рний прикметник властивий
Орфографічний словник української мови
-
характерний —
ХАРАКТЕРНИЙ – ХАРАКТЕРНИЙ – ХАРАКТЕРИСТИЧНИЙ Характерний. Властивий певній особі, предмету, явищу, притаманний багатьом; типовий, своєрідний, специфічний тощо: характерний рух, характерне явище, характерна вимова, характерна хода. Характерний, розм.
Літературне слововживання
-
характерний —
Властивий, притаманний, (факт) типовий; (акцент) прикметний, специфічний, своєрідний; (- особливість) основний, визначальний; п! ПИТОМИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
характерний —
I характерний відповідний, притаманний, типовий, характерестичний II характерний крутий, упертий, характерець (іронічно кажуть про впертого), химерний, химородний Фразеологічні синоніми: витримує характер; з характером; крутий характер; показує характер; твердий характер
Словник синонімів Вусика
-
характерний —
I [характеирнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. — н'і (який має вольовий характер) II [характернией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і (властивий комусь, чомусь)
Орфоепічний словник української мови
-
характерний —
Питомий, притаманний, своєрідний, властивий, прикметний, див. специфічний, особливий
Словник чужослів Павло Штепа
-
характерний —
ХАРА́КТЕРНИЙ, а, е, розм. Який має твердий, вольовий характер. – Чоловік ти характерний, Своїм шляхом сміло йдеш (І. Франко); // Який має важкий, сердитий, упертий і т. ін. характер. ХАРАКТЕ́РНИЙ, а, е.
Словник української мови у 20 томах
-
характерний —
I хар`актерний-а, -е. 1》 У сценічному мистецтві – властивий певному народові, епосі, суспільному середовищу. || Який втілює певний психологічний тип. Характерний танець — вид сценічного танцю, до якого належать стилізовані національні танці. 2》 розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
характерний —
ВЛАСТИ́ВИЙ кому, чому (який виражає постійну ознаку кого-, чого-небудь), ХАРАКТЕ́РНИЙ для кого-чого, ПРИТАМА́ННИЙ, ПИТО́МИЙ рідше. Романтизм вивітрюється, його вигонять навіть з найбільш властивих йому меж кохання (С.
Словник синонімів української мови
-
характерний —
ХАРА́КТЕРНИЙ, а, е, розм. Який має твердий, вольовий характер. — Чоловік ти характерний, Своїм шляхом сміло йдеш (Фр., XII, 1953, 395); // Який має важкий, сердитий, упертий і т. ін. характер. ХАРАКТЕ́РНИЙ, а, е.
Словник української мови в 11 томах