християнин —
I хрестоносець, хрещений, христовий, христолюбець, христолюбивий, христролюбний Фразеологічні синоніми: Християнська душа; Христова віра; Христолюбиве воїнство II див. чесний
Словник синонімів Вусика
християнин —
[хриестиейаниен і хриестиейанин] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -йание, -йан
Орфоепічний словник української мови
християнин —
ХРИСТИЯ́НИ́Н, а, ч. Той, хто визнає християнство. Перед кумира Везуть возами ладан, мірро, Женуть гуртами християн У Колізей (Т. Шевченко); Громада розступається, старий християнин проходить до диякона і віддає йому святі дари (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
християнин —
-а, ч. Той, хто визнає християнство. || заст. Православний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
християнин —
ХРИСТИЯ́НИ́Н, а, ч. Той, хто визнає християнство. Перед кумира Везуть возами ладан, мірро, Женуть гуртами християн У Колізей (Шевч., II, 1963, 291); Громада розступається, старий християнин проходить до диякона і віддає йому святі дари (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах