цехін —
рос. цехин стародавня золота монета, що карбувалась у Венеції. З середини XVI ст. карбувалась у ряді європейських країн під назвою дукатів.
Eкономічна енциклопедія
цехін —
цехі́н іменник чоловічого роду старовинна золота монета іст.
Орфографічний словник української мови
цехін —
ЦЕХІ́Н, а, ч. Старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яка була в обігу і в деяких інших країнах (перев. Європи).
Словник української мови у 20 томах
цехін —
-а, ч. Старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яка була в обігу і в деяких інших країнах (перев. Європи).
Великий тлумачний словник сучасної мови
цехін —
цехі́н (італ. zechino, від zecca – монетний двір) старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яку карбували з 1284 р. Була поширена і в інших європейських державах.
Словник іншомовних слів Мельничука
цехін —
1. золота венеціанська монета, карбована з 1284, відома під назвою дукат; 2. кольорова, блискуча тоненька бляшка, переважно кругла, з діркою для пришивання до тканини; прикраса жіночого одягу; 3. вел. плоска сережка.
Універсальний словник-енциклопедія
цехін —
ДУКА́Т (срібна або золота монета, що була поширеною в ряді європейських країн; жіноча прикраса у вигляді монети), ДУКА́Ч заст., Є́ДНУС заст.; ЦЕХІ́Н (така монета спочатку венеціанського походження). (Марусяк:) Ось гроші! Тут є сто дукатів (І.
Словник синонімів української мови
цехін —
ЦЕХІ́Н, а, ч. Старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яка була в обігу і в деяких інших країнах (перев. Європи).
Словник української мови в 11 томах