цехін
ЦЕХІ́Н, а, ч.
Старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яка була в обігу і в деяких інших країнах (перев. Європи).
Максим Кривоніс уніс до хати торбу з грішми і сказав: – Тут тобі, пане Трохиме, і арабські цехіни, і гішпанські [іспанські] реали, биті таляри і червінці (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)