Значення в інших словниках
-
цинік —
див. БЕЗСОРОМНИК.
Словник синонімів Караванського
-
цинік —
див. грубий; нахабний
Словник синонімів Вусика
-
цинік —
рос. циник 1. Бездушна, безсоромна людина. 2. Те саме, що кінік.
Eкономічна енциклопедія
-
цинік —
ци́нік іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
цинік —
ЦИ́НІК, а, ч. 1. Цинічна безсоромна людина. Іван слухав поповичеві теревені, сміявся: здібний хлопець Славко, але виховання зробило з нього принципового ледаря, циніка і гульвісу (П.
Словник української мови у 20 томах
-
цинік —
-а, ч. 1》 Цинічна людина. 2》 іст. Послідовник давньогрецької філософської школи, яка проповідувала незалежність людини від навколишнього середовища, зневагу до людської культури, повернення до первісного стану.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цинік —
ци́нік (від грец. κυνικός – собачий) 1. Безсоромна людина. 2. Те саме, що й кініки.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
цинік —
БЕЗСОРО́МНИК (той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойності і т. ін.), СОРОМІ́ТНИК рідше, БЕЗСТИ́ДНИК заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИК діал., СРАМНИ́К заст.
Словник синонімів української мови
-
цинік —
ЦИ́НІК, а, ч. 1. Цинічна людина. Іван слухав поповичеві теревені, сміявся: здібний хлопець Славко, але виховання зробило з нього принципового ледаря, циніка і гульвісу (Кол., Терен..
Словник української мови в 11 томах