цинік
ци́нік
-а, ч.
1》 Цинічна людина.
2》 іст. Послідовник давньогрецької філософської школи, яка проповідувала незалежність людини від навколишнього середовища, зневагу до людської культури, повернення до первісного стану.
3》 За легендою – у Стародавньому Римі так звали песика, який задирав ногу під трибуну у сенаті, з якої виступав сенатор з важливою промовою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови