Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

цитра

Ци́тра, -ри; ци́три, цитр

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. цитра — (від гр. kithara — кіфара) — струнний щипковий інструмент здерев’яним корпусом, грифом з металевими ладами та 4 — 5 металевими мелодичними і 25 — 40 розташованими поза грифом жильними струнами для супроводу. Звук видобувають плектром або пальцями.  Словник-довідник музичних термінів
  2. цитра — ци́тра іменник жіночого роду струнний щипковий музичний інструмент)  Орфографічний словник української мови
  3. цитра — ЦИ́ТРА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами і грифом з металевими ладами. Ідеалом у Демидова було купити собі цитру і навчитися грати (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. цитра — -и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами та грифом з металевими ладами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цитра — ци́тра (нім. Zither, від грец. κιθάρα – кіфара) струнний щипковий музичний інструмент.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. цитра — Струнний щипковий музичний інструмент; корпус дерев'яний, струни, натягнені над грифом, защипують пальцями або плектроном; в ц. типу зальцбурзької один бік опуклий, частина струн вкорочена, ін. служать для акомпанементу; особливо популярна серед мшк. альпійських гір.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. цитра — ЦИ́ТРА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами і грифом з металевими ладами. Ідеалом у Демидова було купити собі цитру і навчитися грати (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах