цитра
ЦИ́ТРА, и, ж.
Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами і грифом з металевими ладами.
Ідеалом у Демидова було купити собі цитру і навчитися грати (О. Маковей);
Б'є дзигар поважно й мило, Цитра, – чується мені, – Почина сама бриніти, І сиджу я, мов у сні (Леся Українка);
У сусідових дочок була старенька цитра, незабаром Георис уже бренькав і на цитрі (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)