цитра
ЦИ́ТРА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами і грифом з металевими ладами.
Ідеалом у Демидова було купити собі цитру і навчитися грати (Мак., Вибр., 1954, 56);
Б’є дзигар поважно й мило, Цитра,— чується мені,— Почина сама бриніти, І сиджу я, мов у сні (Л. Укр., IV, 1954, 127).
Словник української мови (СУМ-11)