чабанувати —
ЧАБАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ЧАБА́НИТИ, ню, ниш; нак. сп. -а́нь; недок. Пасти вівці. [Старшина:] Не бійся, його тут нема, він десять літ уже в Криму чабанує, навряд чи й прийде! (І.
Словник української мови у 20 томах
чабанувати —
чабанува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
чабанувати —
-ую, -уєш, недок. Доглядаючи, пасти вівці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чабанувати —
ПАСТУ́ШИТИ (бути за пастуха), ПАСТУХУВА́ТИ, ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ (перев. при великій рогатій худобі); ВІВЧА́РИТИ, ВІВЧАРЮВА́ТИ, ЧАБАНУВА́ТИ, ЧАБА́НИТИ рідше (при вівцях). — Ми разом пастушили в полонині (М.
Словник синонімів української мови
чабанувати —
ЧАБАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Доглядаючи, пасти вівці. [Старшина:] Не бійся, його тут нема, він десять літ уже в Криму чабанує, навряд чи й прийде! (К.-Карий, І, 1960, 38); Батька Омелько бачить не дуже часто, бо він увесь час у степу, чабанує разом з Сильвестром Шандруком (Донч., IV, 1957, 493).
Словник української мови в 11 томах
чабанувати —
Чабанува́ти, -ну́ю, -єш гл. Быть пастухомъ овецъ. Желех.
Словник української мови Грінченка