Чапля —
Ча́пля прізвище
Орфографічний словник української мови
чапля —
[чапл'а] -л'і, ор. -леийу, р. мн. -пеил'
Орфоепічний словник української мови
чапля —
ЧА́ПЛЯ, і, ж. Болотний дикий перелітний птах родини лелекоподібних з великим дзьобом, довгою шиєю і довгими ногами, який живиться комахами, рибою, земноводними, плазунами та дрібними ссавцями.
Словник української мови у 20 томах
чапля —
-і, ж. Болотний дикий перелітний птах з великим дзьобом, довгою шиєю і довгими ногами, який живиться комахами, рибою, земноводними, плазунами та дрібними ссавцями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чапля —
Птах з родини лелекоподібних; 62 види, живуть на узбережжях усіх континентів; в польоті шия зигзагоподібно вигнута, голова лежить на спині; сива ч. закладає колонію гнізд на деревах; на зиму відлітають до Пн. Африки; біла ч., сіра ч., кваква; охороняються.
Універсальний словник-енциклопедія
чапля —
ЧА́ПЛЯ, БУ́ШЛЯ діал. Зрідка, дуже зрідка ви побачите у воді чаплю та щось подібне до нашого лелеки (П. Козланюк); Десь над урвищем тюгукнула бушля (Григір Тютюнник).
Словник синонімів української мови
чапля —
ЧА́ПЛЯ, і, ж. Болотний дикий перелітний птах з великим дзьобом, довгою шиєю і довгими ногами, який живиться комахами, рибою, земноводними, плазунами та дрібними ссавцями.
Словник української мови в 11 томах
чапля —
Чапля, -лі ж. Цапля, Ardea. Вх. Пч. ІІ. 8. Довгий, як чапля. Ном. № 8623. Нехай вас чапля розсудить. Ном. № 4130.
Словник української мови Грінченка