Значення в інших словниках
-
чарівничий —
Чародійний, чародійницький, магічний, чаклунський, чудодійний, шаманський, з. химородний, чарівницький, п! ЧАРІВНИЙ
Словник синонімів Караванського
-
чарівничий —
ЧАРІВНИ́ЧИЙ, а, е. 1. заст., нар.-поет. Який має в собі чари, чарує. – Лети ж ти, молода, пташкою, а ви, дружки, за нею! Щоб ви до віку-вічного літали й щебетали!...
Словник української мови у 20 томах
-
чарівничий —
чарівни́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
чарівничий —
-а, -е. 1》 заст., нар.-поет. Який має в собі чари, чарує. 2》 перен. Те саме, що чарівний 2). || Майстерно виконаний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чарівничий —
як чарі́вна (чарівни́ча, чароді́йна і т. ін.) па́личка. Дуже легко, просто, швидко і т. ін. Обробка різними хімічними сумішами в спеціальних автоматах як чарівна паличка приносить речам “другу молодість” (З газети).
Фразеологічний словник української мови
-
чарівничий —
ЧАРІВНИ́ЧИЙ, а, е. 1. заст., нар.-поет. Який має в собі чари, чарує. — Лети ж ти, молода, пташкою, а ви, дружки, за нею! Щоб ви до віку-вічного літали й щебетали!...
Словник української мови в 11 томах
-
чарівничий —
Чарівничий, -а, -е Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. Проказала вона сі слова чарівничі, — вони (молода й дружки) й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять. МВ. ІІ. 67.
Словник української мови Грінченка