Значення в інших словниках
-
чвань —
Бундючність, пиха, зарозумілість, величання, хвастовитість, ХВАСТОЩІ, хизування, чванливість, чваньковитість, чванькуватість
Словник синонімів Караванського
-
чвань —
див. грязь; пихатий
Словник синонімів Вусика
-
чвань —
ЧВАНЬ, і, ж., розм. Те саме, що чва́нство. На що сяя чвань поросяча! (Номис); * Образно. А тії Квіти, шовком вбрані, Попадали, неначе п'яні – Пропала чвань! Тепер – куди не глянь – Скрізь по двору їх вітер носить (Л. Глібов).
Словник української мови у 20 томах
-
чвань —
чвань іменник жіночого роду чванство розм.
Орфографічний словник української мови
-
чвань —
-і, ж., розм. Те саме, що чванство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чвань —
ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
чвань —
ЧВАНЬ, і, ж., розм. Те саме, що чва́нство. На що сяя чвань поросяча! (Номис, 1864, № 2533); *Образно. А тії Квіти, шовком вбрані, Попадали, неначе п’яні — Пропала чвань! Тепер — куди не глянь — Скрізь по двору їх вітер носить (Гл., Вибр., 1951, 64).
Словник української мови в 11 томах
-
чвань —
Чвань, -ні ж. Чванство. Инчий смокче ту люльку з чвані. Канев. у. На що сяя чвань поросяча? Ном. № 2533.
Словник української мови Грінченка