чвань
ЧВАНЬ, і, ж., розм.
Те саме, що чва́нство.
На що сяя чвань поросяча! (Номис);
* Образно. А тії Квіти, шовком вбрані, Попадали, неначе п'яні – Пропала чвань! Тепер – куди не глянь – Скрізь по двору їх вітер носить (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)