чванькуватість —
[чван'куват'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
чванькуватість —
ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькува́тий. Захоплений успіхами свого вихованця, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості...
Словник української мови у 20 томах
чванькуватість —
чванькува́тість іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
чванькуватість —
-тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чванькуватість —
ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм.
Словник синонімів української мови
чванькуватість —
ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькува́тий. Захоплений успіхами свого вихованця, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості...
Словник української мови в 11 томах