чванькуватість
ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькува́тий.
Захоплений успіхами свого вихованця, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості, що останнім часом стали розвиватися в характері Маслюка (Багмут, Щасл. день.., 1951, 66);
Спокійно і м’яко, але завжди з відразою глузував він з пози, пихи, чванькуватості (Мас., Життя.., 1960, 21).
Словник української мови (СУМ-11)