чванькуватість
ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм.
Властивість за знач. чванькува́тий.
Захоплений успіхами свого вихованця, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості, що останнім часом стали розвиватися в характері Маслюка (І. Багмут);
Спокійно і м'яко, але завжди з відразою глузував він з пози, пихи, чванькуватості (Т. Масенко);
Часто бачимо на кахлях сцени солдатської муштри в австрійській армії .. Нерідко це була в'їдлива сатира на панівну верхівку, чванкуватість міщан (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)