чванькувато
ЧВАНЬКУВА́ТО, розм.
Присл. до чванькува́тий.
Заклавши по два пальці за блакитні шлейки й задерши чванькувато догори голову, Йон звернувся до одного з парубків (М. Коцюбинський);
Батий, підібгавши під себе ноги, сидів на троні .. На чванькувато піднятій голові золотом горів зроблений китайцями шолом (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)