череда —
[чеиреида] -ди, зн. череиду, м. (на) -д'і, мн. череидие, чеир'ід дв'і чеиреиди
Орфоепічний словник української мови
череда —
ЧЕРЕДА́¹, и́, ж. Гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом. Невсипуща господиня Гаїнка давно вже встала вдвох із матір'ю, відігнала корову до череди (Б.
Словник української мови у 20 томах
череда —
череда́ 1 іменник жіночого роду гурт тварин * Але: дві, три, чотири череди́ череда́ 2 іменник жіночого роду рослина
Орфографічний словник української мови
череда —
I -и, ж. Гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом. || Група тварин, риб і т. ін. одного виду, які тримаються разом; зграя, косяк. || перен., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
череда —
як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; нніколи. Тоді це буде, як свині з череди йтимуть (З усн. мови).
Фразеологічний словник української мови
череда —
ЗГРА́Я (група птахів, тварин, риб і т. ін., що тримаються разом), ТАБУ́Н, СТА́ДО, ЧЕРЕДА́, СТА́Я рідко; КОСЯ́К (перев. риб, птахів); ТІ́ЧКА, ТІЧНЯ́ розм., МЕ́ТКА розм. (перев. собак).
Словник синонімів української мови
череда —
ЧЕРЕДА́, и́, ж. Гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом. Невсипуща господиня Гаїнка давно вже встала вдвох із матір’ю, відігнала корову до череди (Гр.
Словник української мови в 11 томах
череда —
Череда, -ди ж. 1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Вас. 197. Народ — як товар у череді: усякі є. Ном. № 2452. 2) раст. Bidens tripartita L. ЗЮЗО. І. 114. 3) Просо разныхъ сортовъ. Мнж. 194. ум. черідка.
Словник української мови Грінченка