черепок —
(глека) уламок, (- глиняний посуд) ЗН. горщик, чашка, миска, П. ЗН. череп, черепочок, зб. череп'я
Словник синонімів Караванського
черепок —
I черепки, черепочок, черепушечка, черепушка, череп'я, череп'янка II див. голова
Словник синонімів Вусика
черепок —
ЧЕРЕПО́К¹, пка́, ч. 1. Кусок, уламок, осколок або ціле тіло керамічного чи гончарного виробу. На камені кілька хлопців черепками грає (С. Руданський); Кілки змітали скло з етажерок дощем черепків, шибки під молотками осипалися з вікон (М.
Словник української мови у 20 томах
черепок —
черепо́к 1 іменник чоловічого роду уламок черепо́к 2 іменник чоловічого роду череп зневажл.
Орфографічний словник української мови
черепок —
Пка, ч. 1. Лисина. А що, прикольно: протер черепок ганчіркою — і все супер! 2. Голова.
Словник сучасного українського сленгу
черепок —
I -пка, ч. 1》 Уламок, осколок розбитого глиняного, фарфорового, фаянсового і т. ін. виробу. 2》 Невеликий, перев. старий, надбитий, низької якості горщик, чашка, миска і т. ін. 3》 тільки одн., спец. Стінка глиняного, фарфорового й фаянсового посуду. II -пка, ч., розм., зневажл. Те саме, що череп.
Великий тлумачний словник сучасної мови
черепок —
не ро́дить у черепку́ в кого, зневажл.Хто-небудь розумово відсталий, ненормальний. І в них (у дорослих) теж чогось вискакували клепки,.. не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови
черепок —
ЧЕРЕПО́К¹, пка́, ч. 1. Уламок, осколок розбитого глиняного, фарфорового, фаянсового та ін. виробу. На камені кілька хлопців черепками грає (Рудан., Тв.
Словник української мови в 11 томах