черепиця —
ЧЕРЕПИ́ЦЯ, і, ж., збірн. Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток. За собором стояв невеличкий одноповерховий будиночок під червоною черепицею (О.
Словник української мови у 20 томах
черепиця —
черепи́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
черепиця —
-і, ж., збірн. Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
черепиця —
ЧЕРЕПИ́ЦЯ, і, ж., збірн. Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток. За собором стояв невеличкий одноповерховий будиночок під червоною черепицею (Ів., Тарас.
Словник української мови в 11 томах
черепиця —
Обпалена глиняна або цементна жолобчата пластина, плита для покрівлі споруд. За формою, матеріалом і способами укладання прийнято розрізняти: голландську, жолобчату римську, з напуском, італійську, лоткову, лускоподібну, марсельську (фальцеву), плоску...
Архітектура і монументальне мистецтво
черепиця —
Черепиця, -ці ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.
Словник української мови Грінченка