черепиця

Черепиця, -ці

ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.

Значення в інших словниках

1. черепиця — Дахівка  Словник чужослів Павло Штепа
2. черепиця — ЧЕРЕПИ́ЦЯ, і, ж., збірн. Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток. За собором стояв невеличкий одноповерховий будиночок під червоною черепицею (О.  Словник української мови у 20 томах
3. черепиця — черепи́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. черепиця — -і, ж., збірн. Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. черепиця — Черепи́ця, -ці, -цею; -пи́ці, -пи́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. черепиця — ЧЕРЕПИ́ЦЯ, і, ж., збірн. Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток. За собором стояв невеличкий одноповерховий будиночок під червоною черепицею (Ів., Тарас.  Словник української мови в 11 томах
7. черепиця — Обпалена глиняна або цементна жолобчата пластина, плита для покрівлі споруд. За формою, матеріалом і способами укладання прийнято розрізняти: голландську, жолобчату римську, з напуском, італійську, лоткову, лускоподібну, марсельську (фальцеву), плоску...  Архітектура і монументальне мистецтво