черепочок

Черепо́к, -нка

м.

1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена. Ном. № 12183.

2) Черепъ человѣка. Конст. у. ум. черепо́чок. Чуб. V. 1123.

Значення в інших словниках

1. черепочок — див. черепок  Словник синонімів Вусика
2. черепочок — ЧЕРЕПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до черепо́к¹, черепо́к². Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (І. Франко); З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть, Він найде все тобі хоч в черепочку смерть (П.  Словник української мови у 20 томах
3. черепочок — черепо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. черепочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до черепок I 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. черепочок — ЧЕРЕПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до черепо́к¹ 1, 2. Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (Фр., II, 1950, 22); З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть, Він найде все тобі хоч в черепочку смерть (Г.-Арт., Байки..  Словник української мови в 11 томах