1. Словник української мови Грінченка

черепочок

Черепо́к, -нка

м.

1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена. Ном. № 12183.

2) Черепъ человѣка. Конст. у. ум. черепо́чок. Чуб. V. 1123.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черепочок — див. черепок Словник синонімів Вусика
  2. черепочок — ЧЕРЕПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до черепо́к¹, черепо́к². Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (І. Франко); З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть, Він найде все тобі хоч в черепочку смерть (П. Словник української мови у 20 томах
  3. черепочок — черепо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. черепочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до черепок I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. черепочок — ЧЕРЕПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до черепо́к¹ 1, 2. Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (Фр., II, 1950, 22); З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть, Він найде все тобі хоч в черепочку смерть (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах