1. Словник української мови в 11 томах

черепочок

ЧЕРЕПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до черепо́к¹ 1, 2.

Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (Фр., II, 1950, 22);

З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть, Він найде все тобі хоч в черепочку смерть (Г.-Арт., Байки.., 1958, 55);

Позатулявши хустками та ряднами вікна, приступили [актори] до діла: принесено було розведену в черепочку сажу, червоні папірці з цукерків, крейду (Вас., І, 1959, 119);

Слідкував [Северко], щоб у черепочках на подвір’ї була вода для птиці (Іщук, Вербівчани, 1961, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черепочок — див. черепок Словник синонімів Вусика
  2. черепочок — ЧЕРЕПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до черепо́к¹, черепо́к². Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (І. Франко); З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть, Він найде все тобі хоч в черепочку смерть (П. Словник української мови у 20 томах
  3. черепочок — черепо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. черепочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до черепок I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. черепочок — Черепо́к, -нка м. 1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена. Ном. № 12183. 2) Черепъ человѣка. Конст. у. ум. черепо́чок. Чуб. V. 1123. Словник української мови Грінченка