1. Словник української мови у 20 томах

черепочок

ЧЕРЕПО́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до черепо́к¹, черепо́к².

Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (І. Франко);

З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть, Він найде все тобі хоч в черепочку смерть (П. Гулак-Артемовський);

Позатулявши хустками та ряднами вікна, приступили [актори] до діла: принесено було розведену в черепочку сажу, червоні папірці з цукерків, крейду (С. Васильченко);

Слідкував [Северко], щоб у черепочках на подвір'ї була вода для птиці (А. Іщук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черепочок — див. черепок Словник синонімів Вусика
  2. черепочок — черепо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. черепочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до черепок I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. черепочок — ЧЕРЕПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до черепо́к¹ 1, 2. Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (Фр., II, 1950, 22); З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть, Він найде все тобі хоч в черепочку смерть (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
  5. черепочок — Черепо́к, -нка м. 1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена. Ном. № 12183. 2) Черепъ человѣка. Конст. у. ум. черепо́чок. Чуб. V. 1123. Словник української мови Грінченка