черничий —
ЧЕРНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до черни́ця¹; // Належний черниці, такий, як у черниці. Народу в церкві було повно. Але майже половину всіх присутніх складали черниці, які тепер не носили своєї черничої одежі (І. Микитенко); // перен. Власт.
Словник української мови у 20 томах
черничий —
черни́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
черничий —
-а, -е. Прикм. до черниця I. || Належний черниці, такий, як у черниці. || перен. Власт. черниці; аскетично стриманий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
черничий —
ЧЕРНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до черни́ця¹; // Належний черниці, такий, як у черниці. Народу в церкві було повно. Але майже половину всіх присутніх складали черниці, які тепер не носили своєї черничої одежі (Мик., II, 1957, 399); // перен. Власт.
Словник української мови в 11 томах