Великий тлумачний словник сучасної мови

черничий

черни́чий

-а, -е.

Прикм. до черниця I.

|| Належний черниці, такий, як у черниці.

|| перен. Власт. черниці; аскетично стриманий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. черничий — ЧЕРНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до черни́ця¹; // Належний черниці, такий, як у черниці. Народу в церкві було повно. Але майже половину всіх присутніх складали черниці, які тепер не носили своєї черничої одежі (І. Микитенко); // перен. Власт.  Словник української мови у 20 томах
  2. черничий — черни́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. черничий — Черни́чий, -ча, -че (від черни́ця)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. черничий — ЧЕРНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до черни́ця¹; // Належний черниці, такий, як у черниці. Народу в церкві було повно. Але майже половину всіх присутніх складали черниці, які тепер не носили своєї черничої одежі (Мик., II, 1957, 399); // перен. Власт.  Словник української мови в 11 томах