чинбар

Чинба́р, -ря́, -ре́ві; -барі́, -рі́в

Значення в інших словниках

1. чинбар — ЧИНБА́Р, ЧИМБА́Р, я́, ч. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. З удосконаленням техніки виробництва стали виділятись ремісники по професіях – ковалі, зброярі, теслярі.., чинбарі, ткачі, гончарі (з навч. літ.); – А що, кажу, Якове, ..  Словник української мови у 20 томах
2. чинбар — чинба́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чинбар — -я, ч. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. || Робітник шкіряного виробництва; шкіряник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чинбар — ЧИНБА́Р (ремісник, який чинить шкури), ГАРБА́Р заст.; КУШНІ́Р (той, хто вичиняє хутро та шиє хутряні вироби). Знайшлися серед них і чинбарі, які досить уміло вичиняли смушки з овечих шкур, юхту — з телячих (А.  Словник синонімів української мови
5. чинбар — ЧИНБА́Р, я́, ч. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. З удосконаленням техніки виробництва стали виділятись ремісники по професіях — ковалі, зброярі, теслярі.., чинбарі, ткачі, гончарі (Іст. середніх віків, 1955, 63); — А що, кажу, Якове, ..  Словник української мови в 11 томах